-
1 теорія
жтеорія ймовірності — theory of probability; probability theory
-
2 закономірності динамічні та статистичні
ЗАКОНОМІРНОСТІ (закони) ДИНАМІЧНІ та СТАТИСТИЧНІ - два основних типи опису (виразу) регулярностей (причинних зв'язків, залежностей, відношень, кореляцій), що виявляються в природному та соціальному світі. З.д. та с. характеризують різні типи розуміння причинних відношень, різні способи пояснення та передбачення явищ. Динамічний закон реалізує ідею однозначного (необхідного) причинного зв'язку: певна причина А необхідно зумовлює певний наслідок В. Тобто для даного об'єкта (явища, сутності) за даних умов здійснюються точно визначені ситуації (події, явища). В кількісній формі динамічний закон фіксує однозначний зв'язок значень деяких величин: точне значення одних величин зумовлює точне значення інших величин. В класичній фізиці динамічні закони описували рух планет, механічні, термодинамічні та електромагнітні явища і мали статус єдино адекватної форми законів природи. Абсолютизація ідеалу динамічних законів привела до т. зв. "лапласівського детермінізму" (світ розглядали визначеним у всіх деталях і повністю обчислюваним на основі рівнянь механіки Ньютона). Проте вже в XVII ст. виникає статистика і формується при дослідженні соціальних явищ (народжуваність, смертність, страхова справа) уявлення про статистичні закономірності. Особливого поширення ці уявлення набули завдяки працям бельг. вченого Кетле (XIX ст.) С. татистичні закони стосуються опису т. зв. "масових" (колективних) явищ, істотно обмежуючи поняття однозначної причинності: сукупність подій масового явища розглядають як наслідок багатоманітності комплексу причин, у якій поряд з причинами загальними, сталими (вони визначають саме існування масової сукупності як деякої цілісності) діють випадкові причини, що визначають індивідуальність окремих елементів сукупності. Статистичний опис спирається на т. зв. "закон великих чисел": чим більша чисельність елементів спостережуваного масового явища, тим з більшою повнотою і необхідністю виявляється деяка загальна закономірність, спільна для всієї сукупності подій даного типу (напр., у вигляді т. зв. "середніх величин"), у той час як відхилення окремих індивідуальних випадків "компенсують" одне одного. Свого точного виразу "закон великих чисел" набуває за допомогою математичного апарату теорії ймовірностей. Статистичний закон не дає однозначних передбачень, що стосуються окремих елементів масового явища, і визначає імовірнісний розподіл значень певної величини в індивідуальних випадках. Тому статистичні закони розглядають як імовірнісні закономірності. В XX ст. з переходом до некласичної та постнекласичної науки визначилася фундаментальна роль статистичних (імовірнісних) законів не лише в фізиці (атомна фізика), а й у біології (генетика), кібернетиці, соціогуманітарних науках, синергетиці. Філософські дискусії навколо проблеми гносеологічного статусу статистичних законів засвідчили, що динамічні закони є ідеалізаціями, які "приховують" за собою певні статистики, випадковість і масові явища. Водночас виявилася своєрідна доповняльність двох типів законів для опису складних, здатних до еволюції та самоорганізації систем (синергетика).В. СвириденкоФілософський енциклопедичний словник > закономірності динамічні та статистичні
-
3 theory
n теорія- apologetic theory апологетична теорія- classical theory класична теорія- convergence theory теорія конвергенції- games theory теорія ігор- "linkage" theory теорія "лінкіджа"/ "ув'язок"- perception theory теорія сприйняття військової сили- political theory політична теорія- probability theory теорія ймовірності- "supra-class" theory "позакласова" теорія- Neo-kantian theory of cultural values неокантіанська теорія культурних цінностей- theory of alienation теорія відчуження- theory of class struggle теорія класової боротьби- theory of exploitation теорія експлуатації- theory of international relations теорія міжнародних відносин- theory of knowledge теорія пізнання- theory of mutual deterrence теорія взаємного стримування- theory of post-industrial society теорія постіндустріального суспільства- theory of reflection теорія відображення- theory of relativity теорія відносності- theory of surplus value теорія додаткової вартості- theory of work alienation теорія відчуження праці- lack of theory відсутність теорії- revised version of a theory підновлений варіант теорії- to be committed to a theory бути прихильником якоїсь теорії- to discredit a theory дискредитувати теорію- "melting-pot" theory теорія про те, що США – "тигль всіх націй і народів" -
4 Ньютон, Ісаак
Ньютон, Ісаак (1643, Вулсторп, Англія - 1727) - англ. фізик, математик, засновник класичної і небесної механіки З. акінчив Триніті-коледж Кембриджського ун-ту (1665), обіймав у цьому ун-ті фізико-математичну кафедру. Од 1672 р. - член Лондонського королівського тов-ва, од 1703 р. - його постійний президент С. творена Н. механіка стала класичним взірцем наукової теорії дедуктивного типу, започаткувавши парадигму і стиль наукового мислення на декілька століть вперед. Науковий підхід Н. полягав у встановленні на основі емпіричного досвіду фундаментальних принципів (понять, законів), з яких за допомогою кількісно-математичних методів виводяться висновки, що їх можна співставити з емпіричними даними. Такими фундаментальними принципами класичної механіки стали три відомих основних закони, а їх узагальненим виявом - закон всесвітнього тяжіння. В розробленій ним методології наукового пізнання Н. був послідовником індуктивного методу Бекона, вимагаючи чіткого розмежування достовірного наукового знання і натурфілософських уявлень та виключення довільних тверджень з науки. Відоме гасло Н. "гіпотез не видумую" було спрямоване проти введення у наукову теорію експериментально не обґрунтованих гіпотез. Однак воно не означало цілковитої заборони на їх застосування у науці (сам Н. є автором багатьох фізичних гіпотез, зокрема про корпускулярну природу світла, далекодії, причинного взаємозв'язку всіх без винятку фізичних явищ тощо), але вимагало, щоб гіпотези були упідлеглені природі явищ, а не навпаки В. они, за Н., складають лише рівень знання "другого плану", яке наділене статусом ймовірності, а не достовірності. Важливу роль для розвитку природознавства і філософії Нового часу мали праці Н. з проблем простору і часу. Ньютонівська субстанціальна концепція простору і часу, в якій абсолютний пустий простір є "вмістилищем" матерії, завжди однаковим і непорушним, відповідала фізичній картині світу тієї епохи і була панівною в природознавстві XVII - XIX ст. Протилежна їй реляційна концепція простору Ляйбніца як порядку (відношення) взаємного розташування множини індивідуальних тіл, які існують одне поряд з іншим, а часу - як порядку явищ або станів, що змінюють одне одне, залишалась тривалий час не затребуваною природознавством. Хоча, як показав Кант у двох перших антиноміях в "Критиці чистого розуму", обидві концепції простору і часу - Н. і Ляйбніца - не можуть бути ні доведені, ні відкинуті, оскільки вони ґрунтуються на полярних категоріях (конечності і безконечності, дискретності і неперервності), які інтерпретуються як взаємовиключні, а не як взаємодоповняльні, взаємопроникні. Тільки у фізиці XX ст. ідея Ляйбніца про сутність простору як порядку існування речей набула в загальній теорії відносності конкретно-фізичної аргументації. Каузальна картина механічних зв'язків Н. обумовила появу механіцизму як однобічного методу світорозуміння, на підставі якого пояснювався не тільки фізичний, а й органічний світ, включаючи людину. Труднощі та фаталізм у поясненні природи та вчинків людини, які виникали при цьому, долались у філософії Канта (людина - одночасно і упідлеглена природним закономірностям, і вільна істота), Гегеля (існування людини обумовлене історією), марксизму, екзистенціалізму, персоналізму тощо.[br]Осн. тв.: "Математичні начала натуральної філософії" (1687); "Полеміка Г.Ляйбніца і С.Кларка з питань філософії і природознавства" (1715 - 1716). -
5 trial
n1) випробування; проба; дослідto buy smth. on trial — купити щось на пробу
2) переживання, випробування; лиха пригода; спокуса3) причина невдоволення (роздратування)4) юр. судове слідство; судовий розгляд; суд, судовий процесto bring up smb. for (to) trial, to put smb. to (on) trial — притягати когось до суду
to stand one's trial, to come up for one's trial — перебувати під судом
5) спорт. спробаtrial shot — військ. контрольний постріл
6) геол. розвідкаtrial burst — військ. контрольна черга
trial court — амер. суд першої інстанції
trial flight — ав. пробний політ
trial judge — суддя, який бере участь у розгляді справи
trial load — тех. пробне навантаження
* * *I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
6 trial
I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
7 ентропія
ЕНТРОПІЯ ( від грецьк. έν - в і τροπή - поворот, зміна, перетворення) - загальнонаукове поняття, яке відіграє центральну роль у науково-теоретичному описі еволюційних процесів фізики, біології та ін. наук. Поняття "Е." вперше було введене Клаузіусом (1865) для визначення міри незворотного розсіяння енергії в термодинамічній системі, де термін "Е." означає особливу функцію стану системи. Т. зв. нерівність Клаузіуса дозволяє визначити характер процесів, що відбуваються в адіабатично ізольованій системі, тобто процесів, які відбуваються без теплообміну з навколишнім середовищем. Можливими є тільки процеси, за яких Е. або залишається незмінною (зворотні процеси), або зростає (незворотні процеси). Поняття "Е.", застосоване до термодинамічно нерівноважних або незворотних станів, виражає міру "старіння" системи. Воно набуло широкого застосування в інших областях науки. В статистичній фізиці Е. характеризує міру ймовірності здійснення будь-якого макроскопічного стану. В теорії інформації Е. - міра невизначеності будь-якого досліду, який може мати різні наслідки. Поняття "Е." може відігравати велику роль у розумінні процесів, що відбуваються в живих організмах, оскільки останні можна розглядати як складну відкриту систему, що знаходиться у нерівноважному, але стаціонарному стані. -
8 Карнап, Рудольф
Карнап, Рудольф (1891, Ронсдорф - 1970) - нім.-амер. філософ і логік, один із провідних представників неопозитивізму Віденського гуртка, а потім логічного емпіризму в США. Зробив видатний внесок у розробку та вдосконалення таких розділів логіки та семіотики, як логічний синтаксис та логічна семантика. Віденський період творчості К. позначений осмисленням низки основоположних для його філософії принципів: 1) філософія - не теорія, а метод логічного аналізу понять і мови науки, наслідком застосування якого є уточнення понять і структури науки та виявлення беззмістовності "метафізичних", тобто філософсько-теоретичних висловлювань; 2) зведення (редукція) засобами сучасної логіки, мови висловлювань теоретичної складової науки до рівня мови емпіричних висловлювань; 3) емпірична верифікація, перевірка емпіричних висловлювань з метою виявлення, які з них є істинні, які хибні, які беззмістовні. К. трактує евристичну верифікацію як чуттєву верифікацію, тобто таку, в ході якої перевірці підлягають протокольні висловлювання, що їх зміст мислився як абсолютно чуттєво зумовлений. Усвідомивши неможливість реалізації принципу редукції та принципу верифікації в запропонованому ним варіанті (як верифікації протокольних висловлювань), К. переходить на позиції визнання самостійного статусу теоретичної складової науки, що в рамках гіпотетико-дедуктивної моделі структури науки постає як підлегла не безпосередньо чуттєвій, а опосередкованій емпіричній верифікації. Нові філософсько-методологічні позиції К. сформувались в основному в межах логічного емпіризму в СІНА, але зберегли, хоч і в пом'якшеному вигляді, "антиметафізичну" неопозитивістську настанову періоду Віденського гуртка.[br]Осн. тв.: "Логічна будова світу" (1928); "Псевдопроблеми у філософії" (1928); "Єдність науки" (1932); "Логічний синтаксис мови" (1934); "Вступ до семантики" (1942); "Логічні засади ймовірності" (1950).
См. также в других словарях:
теорія ймовірностей — математична теорія, що дає змогу за ймовірностями одних випадкових подій знаходити ймовірності інших випадкових подій, пов’язаних деяким чином із першими. Теорія ймовірностей на теоретико модельному рівні виявляє закономірності, котрі виникають… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
ентропія в теорії інформації — міра невизначеності деякого досліду (випробовування), який залежно від обставин може закінчуватися з різними результатами. Припускається, що є певні ймовірності появи того чи іншого результату … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
імовірність — (ймові/рність), ності, ж. 1) Абстр. ім. до імовірний 1). Теорія імовірності. •• Тео/рія імові/рностей розділ математики, що вивчає способи обчислення імовірностей одних випадкових подій за імовірностями інших. 2) заст. Довірливість … Український тлумачний словник
імовірнісний — (ймові/рнісний), а, е. Який характеризується можливістю, певною мірою імовірності; стос. до теорії імовірності. Імовірнісний характер відповідей. •• Імові/рнісна моде/ль математична модель процесу, яка враховує чинники випадкової природи;… … Український тлумачний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів